Кулажинська загальноосвітня школа І - ІІІ ст.
Кулажинська загальноосвітня школа І - ІІІ ст.
«Гіпсова ліпка на фасаді школи, як дворянський герб, натякає на родовитість. Сучасні класи посміхаються квітами та різнобарвними шпалерами», - такою здалась наша школа кореспонденту місцевої районної газети, такою вона здається всім, хто вперше бачить її.
Сьогодні школа навчає і виховує 74 учні. Характерна особливість роботи закладу - комплексний підхід до організації навчально-виховного процесу, розвиток пізнавальної та творчої діяльності школярів.
Має стабільний колектив з 16 педагогів, у якому працюють 1 старший учитель, 3 учителі мають « Вищу категорію » , 6 – « Спеціалістів І категорії », 2 – « Спеціалісти ІІ категорії », 4 – « Спеціалісти ». Педагогічну зміну плекаємо самі.
Школа має переможців районних олімпіад, конкурсів, спортивних змагань.
У школі працює шкільне самоврядування, кілька секцій Малої Академії Наук, предметні, спортивні та вокально-хореографічний гуртки, музей історії села.
З історії школи:
У селі Кулажинцях школа почала працювати в середині ХІХ століття. Це була звичайна селянська хата, зліплена з глини і вкрита соломою. Від інших хат села вона відрізнялася тим, що була дуже довгою. В цій школі було чотири класи.
Відомо, що першим вчителем був батюшка Петро Самостіянович з Пирятина.
В школі була дуже сувора дисципліна. За найменшу провину били різками, які заздалегіть були намочені у воді. Діти сиділи за довгими столами по 9-11 чоловік.
Вчителями у церковно приходській школі були дяк Юзефович Данило Самсонович і піп Гавриленко. Основним предметом був Закон Божий.
В 20-их роках була побудована дерев’яна школа на місці сучасного стадіону. В ній було чотири класні кімнати і квартира для вчителя. Директором був Щипка Василь Іванович. Школярів було дуже багато, і місця для всіх не вистачало. І тому у 1928 році була збудована ще одна школа у вигляді букви Г. Планувалась її добудова. Вона теж була схожа на звичайну хату. Але на відміну від колишньої, глиняної, була побудована на фундаменті і вкрита залізом. Тут було три класи і квартира для директора. Іще один клас розмістився у попівському будинку. Одночасно навчались і в старій дерев’яній школі. З цього часу й почала існувати Кулажинська семирічна школа. Її директором був Сіренко Федір Іванович. Він викладав історію. Педагогічний колектив складався з семи чоловік.
У роки війни школа була спалена.
У 50 роках було побудовано невелике приміщення з глини, куди перевели два класи, а решта - навчалась у сільських хатах, в яких обвалювались і протікали дахи. Та все ж існувала семирічна школа. ЇЇ директором був Гапон Федот Петрович.
І нарешті в 1954 р. було вирішено питання про будівництво школи і виготовлено проект типової семирічки на 280 місць.
Семирічна школа в Кулажинцях існувала до 1957 року.
Директором школи у 1955 –1967 роках був Батрак Павло Григорович, а у 1967 році школу очолив Шаповал Михайло Іванович.
У 1994 - 2000 роках директором школи була Безугла М.Ю.
У 1997 році Кулажинська середня святкувала своє сорокаріччя.
У 2000 році школу очолив Дяченко Микола Іванович. У ці нелегкі для держави роки школярі знову почали активніше працювати біля землі. Школа стала вирощувати цукрові буряки, забезпечувати їдальню овочами та фруктами, чим здешевлює учнівські обіди.
У 2003 році Кулажинська середня школа перейменована у загальноосвітній заклад, а в 2004 році - у загальноосвітню школу І– ІІІ ступенів.
Сьогодні школа навчає і виховує 74 учні. Характерна особливість роботи закладу - комплексний підхід до організації навчально-виховного процесу, розвиток пізнавальної та творчої діяльності школярів.
Має стабільний колектив з 16 педагогів, у якому працюють 1 старший учитель, 3 учителі мають « Вищу категорію » , 6 – « Спеціалістів І категорії », 2 – « Спеціалісти ІІ категорії », 4 – « Спеціалісти ». Педагогічну зміну плекаємо самі.
Школа має переможців районних олімпіад, конкурсів, спортивних змагань.
У школі працює шкільне самоврядування, кілька секцій Малої Академії Наук, предметні, спортивні та вокально-хореографічний гуртки, музей історії села.
З історії школи:
У селі Кулажинцях школа почала працювати в середині ХІХ століття. Це була звичайна селянська хата, зліплена з глини і вкрита соломою. Від інших хат села вона відрізнялася тим, що була дуже довгою. В цій школі було чотири класи.
Відомо, що першим вчителем був батюшка Петро Самостіянович з Пирятина.
В школі була дуже сувора дисципліна. За найменшу провину били різками, які заздалегіть були намочені у воді. Діти сиділи за довгими столами по 9-11 чоловік.
Вчителями у церковно приходській школі були дяк Юзефович Данило Самсонович і піп Гавриленко. Основним предметом був Закон Божий.
В 20-их роках була побудована дерев’яна школа на місці сучасного стадіону. В ній було чотири класні кімнати і квартира для вчителя. Директором був Щипка Василь Іванович. Школярів було дуже багато, і місця для всіх не вистачало. І тому у 1928 році була збудована ще одна школа у вигляді букви Г. Планувалась її добудова. Вона теж була схожа на звичайну хату. Але на відміну від колишньої, глиняної, була побудована на фундаменті і вкрита залізом. Тут було три класи і квартира для директора. Іще один клас розмістився у попівському будинку. Одночасно навчались і в старій дерев’яній школі. З цього часу й почала існувати Кулажинська семирічна школа. Її директором був Сіренко Федір Іванович. Він викладав історію. Педагогічний колектив складався з семи чоловік.
У роки війни школа була спалена.
У 50 роках було побудовано невелике приміщення з глини, куди перевели два класи, а решта - навчалась у сільських хатах, в яких обвалювались і протікали дахи. Та все ж існувала семирічна школа. ЇЇ директором був Гапон Федот Петрович.
І нарешті в 1954 р. було вирішено питання про будівництво школи і виготовлено проект типової семирічки на 280 місць.
Семирічна школа в Кулажинцях існувала до 1957 року.
Директором школи у 1955 –1967 роках був Батрак Павло Григорович, а у 1967 році школу очолив Шаповал Михайло Іванович.
У 1994 - 2000 роках директором школи була Безугла М.Ю.
У 1997 році Кулажинська середня святкувала своє сорокаріччя.
У 2000 році школу очолив Дяченко Микола Іванович. У ці нелегкі для держави роки школярі знову почали активніше працювати біля землі. Школа стала вирощувати цукрові буряки, забезпечувати їдальню овочами та фруктами, чим здешевлює учнівські обіди.
У 2003 році Кулажинська середня школа перейменована у загальноосвітній заклад, а в 2004 році - у загальноосвітню школу І– ІІІ ступенів.